ДОГАНЕ́ЦЬ, НЦЯ́,

Догане́ць, нця́, м. Ум. отъ II. Доган. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 406.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ДОГА́НКА →← ДОГА́НА, НИ,

T: 100